Головна

св. Миколай

В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри!

«Знайте, що кожен, коли
зробить що добре, те саме
одержить від Господа, чи
то раб, чи то вільний». (Еф. 6.8)

Зі святом святителя Миколая архієпископа Мир

Лікійських, чудотворця!

Дорогі браття і сестри, щиросердечно вітаю всіх Вас зі святом св. Миколая Чудотворця.

На протязі року, що минає, ми з вами святкували дні присвячені Ісусові Христу, Пресвятій Богородиці, вшановували багатьох святих, наприклад святого Василія Великого, Івана Хрестителя, апостолів Петра і Павла, Андрія Первозванного та інших. Про свято святого Миколая Чудотворця нам здається, ми знаємо дуже багато, але я впевнений, що не більше, ніж наш людський розум це в змозі осягнути. Святий Миколай Чудотворець зробив стільки чудес, допоміг стільком людям, врятував життя, витягнув з нещастя та зробив ще багато інших чудес над нами людьми, що ми навіть їх іноді не помічаємо. Те, що Він приходив на поміч людям ще за часів свого земного життя, творячи чудеса, свідчить про великий ступінь святості цього святого. Не зважаючи на той великий проміжок часу, що розділяє нас відтоді як жив на землі і творив чудеса святий Миколай, Він, як і раніше, чує всі наші людські прохання та з благодаттю Божою виконує їх. Миколай Чудотворець це святий, якого вшановує не лише православний люд, але й усі християни. Це нам в черговий раз вказує на велич цього святого. Оскільки до порожньої криниці ніхто не піде по воду. Святителя Миколая, що народився далеко від нашої Батьківщини, знає кожний наш громадянин від немовляти, що з нетерпінням чекає того вечора, коли угодник Божий прийде до нього з подарунками, до стареньких дідусів і бабусь.

Дорогі браття і сестри прирівняємо себе до тієї дитини, яка так довго чекає того милосердного старця з подаруночком аж поки сон не зморить її, а зранку ледве прокинувшись отримує очікуване. Це нам тільки здається, що ми вже дорослі, але в душі ми всі були, є і залишаємось дітьми. Адже самі в житті нашім не раз говоримо: «старе, як мале». Ми не просто так вимовляємо оці слова, а вкладуємо в них якусь суть. Навіть Господь наш Ісус Христос говорить: будьте як діти, бо таких є Царство Небесне.

Святитель Миколай завжди приходить на допомогу тим, хто кличе його з щирою молитвою, Він постійно присутній серед нас і допомагає нам у справі нашого спасіння. Всі ми, дорогі браття і сестри, хоча б раз у своєму житті, зверталися з проханням про допомогу до святого Миколая, і отримували її. Підтвердженням цього є велика кількість храмів та монастирів на теренах нашої Батьківщини на честь святителя Миколая.

З любові до Господа у святого Миколая виникло велике милосердя до ближніх. Коли ми згадуємо про нього ми пов’язуємо його особу з матеріальною допомогою бідним. Святий Миколай отримав від своїх батьків у спадок велике матеріальне багатство, але він не вважав його своєю особистою власністю, а був упевнений що це добро належить усім бідним і потребуючим. Угодник Божий Миколай ніколи не чекав щоб людина яка потребує якоїсь допомоги сама прийшла і просила про неї. Він навпаки сам шукав бідних і допомагав їм, робив це так, щоб навіть вони не знали хто являється їх доброчинцем, тобто він поступав так як учить нас Господь. «А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя. Щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно». (Мт. 6.3,4)

Святий Миколай є і надалі для нас взірцем милосердя і доброчинності. Подаючи милостиню чи роблячи якусь добру справу ми повинні бути далеко від всяких земних роздумів, повинні робити добро в славу Божу, а не на похвалу собі і на показ людям. Для застереження від такої милості Іоан Золотоуст говорить: «Будь подібний струмку, зволожуючому своєю вологою злих і добрих, подавай всім як, струмок, але не шуми подібно йому про милість свою».

Хай життя святого Миколая стане для нас людей прикладом. Робімо добрі справи іншим людям, можливо це буде для нас звичайна повсякденна робота, а для цих людей справжнє чудо. Наприклад, в одній бідній родині захворіла маленька дівчинка, батьки не мали грошей на її дороговартісне лікування. З вуст батьків постійно лунали слова «що лише чудо може врятувати їхню донечку». Одного разу хвора маленька дитина почула ці слова, взяла свою скарбничку з копійками й пішла до аптеки. Прийшовши до неї, вона простягнула свої маленькі долоньки з копійками й сказала продайте мені чудо бо лише воно зможе врятувати мені життя. В цей час до аптеки зайшов відомий хірург і почувши ці слова він звернув увагу на цю дитину, негайно зустрівся з її батьками й домовився про безкоштовну операцію. Для лікаря це була повсякденна операція, а для дівчинки справжнє чудо.

Любі брати і сестри, Будьте ласкаві і уважні один до одного, до своїх близьких, рідних, друзів, атже саме просте і благе діло яке ми робимо це маленьке диво.

Користуючись нагодою хочу всіх Вас любі брити і сестри, привітати з святом Святого Миколая, привітаймо один одного, відвідаймо рідних та близьких нам людей, на яких в нас за повсякденними земними клопотами, як нам здається, не вистачає часу. Наведу маленький приклад з життя.

В одній родині син рано залишився без батька. Звичайно, що мама юнака хотіла максимально своєму сину приділити уваги, щоб хоч якось компенсувати відсутність батьківської турботи, доброти та ласки. Турбувалась щоб син гарно вчився, мав гарних друзів, прививала в нього любов до Церкви Христової. Йшли роки, юнак ріс …. Настав час йти йому до війська й мама говорить синові: «сину, як же ти поїдеш так далеко від рідного дому? Адже ти ніде ще така далеко не їздив, як же я буду без тебе жити цей час?» А він відповів : «мамо, Ви моліться за мене і в мене все буде добре».

Пішов хлопець до війська. Спочатку телефонував до мами щодня, потім щонеділі, а потім все рідше й рідше, пояснюючи це тим, що збирається поступати до інституту й немає часу на розмови. Минули роки, син закінчив військову службу, здобув вищу освіту, влаштувався на хорошу роботу, одружився та через свої повсякденні земні турботи взагалі забув про свою рідну маму. Аж сталось так, що він одного разу прогулюючись містом зустрів стареньку, немічну бабусю, яка просила милостиню, бо не мала навіть за що купити собі шматочок хліба. Й тут він нарешті згадав про свою маму. І в його уяві відразу виникли думки про неї: «а, можливо, вона ще жива, можливо вона також не має за що купити собі щось поїсти, можливо вона взагалі потребує якоїсь моєї допомоги?». Сів на найближчий потяг й попрямував до рідного дому. Прибувши до свого села, він помітив що з того часу як було залишено рідний дім, багато вже що змінилося, позаростали стежинки якими він ходив до школи, до храму… дійшовши до свого будинку в нього взагалі все в душі похололо, він помітив що паркан упав, будинок заріс бур’янами, хата просіла. Він підійшов до дверей, які ледве трималися. Відкрив їх і вигукнув: «Мамо! Мамо! Це я – Ваш Син». Але ніхто не відповів. Він зайшов до однієї кімнати – пусто, зайшов до іншої – пусто, зайшовши до останньої кімнати побачив стареньку бабусю, яка стояла на колінах перед образом святого Миколая й при запаленій лампадці ревно молилася. Старенька бабуся, повернувши обличчя до дверей, впізнала свого вже дорослого сина й промовила: «Любий мій сину, я жодної хвилини не забувала про тебе, завжди молилася за тебе й вірила, що ти колись мене згадаєш й постукаєш у ці двері.

Отже, любі брати і сестри, нехай же за молитвами Отця нашого Миколая Милосердний Бог напоумить і нас наслідувати непохитну віру, мудрість, побожність, любов до Бога та милосердя до людей. Перемагаймо наші амбіції і самолюбство! Приймаймо Божу ласку, і відкиньмо від себе диявольське насіння, яке шукає собі місця в нас, щоб нас знищити.

Щирою молитвою просимо заступництва святого угодника Божого Миколая за нашу рідну Україну, за наш Боголюбивий народ, який прагне кращого життя для себе i для своїх нащадків. Бажаю всім Вам радісних і веселих свят.

Митрофорний протоієрей Віктор
Обласний благочинний Закарпатської єпархії
Української Автокефальної Православної Церкви